Метеочутливі діти: особливості їхнього здоров‘я
Метеочутливісь розуміють як залежність самопочуття людини від змін погодних умов.До змін у стані здоров’я людини призводять такі природні чинники:
– різкі коливання температури повітря;
– зміна атмосферного тиску;
– зниження рівня кисню в повітрі;
– магнітні коливання.
У здорової людини фізіологічні процеси в організмі своєчасно підлаштовуються до змін у довкіллі, і вона не відчуває негативного впливу. Це — своєрідна захисна реакція організму, тобто відбувається певна корекція вироблення тих чи тих гормонів, швидкості кровообігу, активності ферментів, здатності крові згущуватися тощо. Рівномірна і незначна зміна погодних умов викликає в організмі відновні реакції, які не виходять за межі фізіологічних можливостей. Утім перенесені захворювання та психічні навантаження можуть порушити рівновагу та зумовити чутливість до змін у довкіллі. Реакцію організму людини на ці зміни називають соматотропною вегетативною дисфункцією.
Фізіологічні особливості дитячого організму
Людський організм має міцний захист — імунну систему. Вона протидіє різним несприятливим чинникам: зовнішнім, зокрема метеорологічним, і внутрішнім, таким як захворювання або циклічні переналаштування біологічних процесів в організмі. Але в різних людей можливості імунної системи різні. Чутливішими до змін погодних умов, зокрема коливання атмосферного тиску, температури повітря, магнітних коливань, є діти. Адже імунна система у них лише формується. Якщо несформованій імунній системі доводиться діяти одночасно на кількох “фронтах”, то її реакція розпорошується, стає менш ефективною. Це зумовлює метечутливість. До того ж центральна та вегетативна нервові системи в дитини також не сформовані, тому не завжди можуть адекватно реагувати на дію погодних чинників та забезпечувати адаптацію організму до них.
Метеочутливість є вродженою здатністю організму людини. Рівень регуляції і роботи центрів, що відповідають за стан організму, діти успадковують від батьків. Зокрема, на роботу імунної системи дитини впливає перебіг внутрішньоутробного розвитку плода, коли закладаються органи і мажуть бути порушені механізми регуляції, а також перебіг пологів. Так, на погодні зміни зазвичай реагують діти, народжені шляхом кесареваго розтину, з ослабленим імунітетом або хронічними захворюваннями, недоношені діти.
У процесі розвитку дитини виокремлюють так звані критичні періоди становлення імунітету, у які вона найбільш вразлива:
– до 6 місяців;
– 2-3 роки;
– 6-7 років;
– 12-15 років.
Саме в ці періоди діти частіше хворіють, більше реагують на погодні зміна та зміни психологічної атмосфери в сім’ї та суспільстві.
ПОРАДИ
для батьків щодо профілактики метеочутливості у дітей
* Заведіть метеорологічний щоденник, в якому занотовуйте стан дитини залежно від погодних умов.
* Постійно переглядайте календар несприятливих за геофізичними чинниками днів, щоб запобігти їх впливу на дитину або зменшити реакцію організму на них.
* Проводьте більше часу з дитиною на свіжому повітрі, грайте в рухливі ігри. Дитина має отримувати більше позитивних емоцій.
* Налагодьте позитивний психологічний клімат в сім’ї. Не сваріться при дитині, не підвищуйте на неї голос.
* Пам‘ятайте, фізичні навантаження мають бути відповідними віку дитини.
* Складайте дитячий раціон так, щоб він містив у достатній кількості білки, жири, вуглеводи, вітаміни.
* Враховуйте вік дитини та стан її здоров’я, а не свої бажання, обираючи місця для відпочинку.
* Обов‘язково давайте дитині час на адаптацію у перші дні перебування на відпочинку та на реадаптацію після повернення додому.
* Своєчасно проходьте з дитиною профілактичні медичні огляди в лікаря-педіатра або лікаря загальної практики сімейної медицини.
* Обов‘язково звертайтеся до лікаря за перших проявів захворювань у дитини.
Літо – час оздоровлення дітей. Використати цей період необхідно дбаючи про повноцінне загартування повітрям, сонцем і водою. Ці природні чинники треба задіювати помірковано, не забуваючи про основні вимоги до загартувальних процедур: системність, послідовність, регулярність, урахування стану здоров’я та емоційного ставлення дитини до оздоровчих процедур.
Чим ще ми маємо наповнити літнє дозвілля дошкільників? Доречно, щоб це були ігри, розваги, спостереження, праця в природі, загартувальні процедури, пішохідні переходи, спортивні свята. Цікавими для дітей будуть лялькові вистави, концерти, вікторини, інсценівки, драматизації казок, у яких вони будуть брати безпосередню участь. Вихователь має потурбуватися про різноманітність вражень і знань, які отримають малюки за три місяці літа.