РОСТИМО ЗДОРОВУ ДИТИНУ

ЗБЕРЕЖЕМО ДІТЕЙ ВІД ШКІДЛИВИХ ЗВИЧОК

ЯКІ БУВАЮТЬ ШКІДЛИВІ ЗВИЧКИ У ДІТЕЙ

Шкідливі звички у медичній термінології класифікують на дві категорії.

Патологічні звички – виникають за недостатньої уваги батьків, суворому вихованні з використанням фізичної сили. Такі звички з’являються у дітей, яких рано відлучили від грудей, часто брали на руки, не читали казки, не співали колискові або не вколисували перед сном.

Непатологічні звички – це результат неналежної участі батьків у прищепленні у дитини культурно-гігієнічних навичок.

Звідки з’являються звички у дітей?

Деякі дитячі звички закладаються ще в материнській утробі, але більшість є набутими.У їх числі наступні:

  • сутулість;
  • човгання ногами;
  • смикання на стільці;
  • підвищена жестикуляція;
  • колупання в носі;
  • повторення слів-паразитів;
  • часте спльовування і т. д.

Якщо ваша дитина гризе нігті, смокче палець у роті або постійно чіпає статеві органи – це свідчить про те, що у нього є шкідливі звички, з якими неодмінно потрібно боротися.

Пов’язане зображення

ПРИЧИНИ ВИНИКНЕННЯ

Дуже часто згубні звички дітей дошкільного віку набуваються ними від самотності. Якщо ваша ще зовсім маленька дитина дуже часто залишається одна, вона може почати відчувати страх темряви, самотності і того, що всі її покинули. Крім цього, буває, що у дітей шкільного віку з’являються нервові тіки або нав’язливі рухи, такі як часті спалахи, різкі рухи головою, шмигання носом, покашлювання і інше. У даній ситуації лаяти за такі захоплення не можна, навпаки, краще не концентрувати на цьому увагу, так як вони пройдуть самостійно після усунення провокуючих факторів.

Попередження різних шкідливих звичок у дітей, допоможе вам уникнути багатьох з них.Для цього бажано дотримуватися наступних рекомендацій:

  • Постаратися максимально довго зберегти грудне вигодовування;
  • Не відбирати соску, якщо грудне вигодовування з якихось причин стає неможливим;
  • Не варто боятися заколисувати малюка, якщо він не може заснути самостійно;
  • Небажано залишати дітей одних надовго в ліжку, якщо вони не можуть самостійно заснути;
  • Постаратися перебувати з донькою або сином якомога частіше;
  • Не соромити перед іншими, якщо у дитини щось не виходить і не підганяти її;
  • Не дозволяти занадто багато часу проводити в туалеті;
  • Постаратися уникати можливих конфліктів у сім’ї.

Вплив численних шкідливих звичок на дітей може посилюватися, якщо ви не будете займатися ними. Кращим ліками тут є ласка, доброзичливість, правильний режим дня і попередження шкідливих навичок.

Все це допоможе стати малюку більш довірливим, спокійним і слухняним, а також ефективно позбутися від залежності. Створіть комфортні умови для своїх діток, і ви самі не помітите, як шкідливі звички у дітей залишаться в минулому.

Як відучити дитину смоктати палець, гризти нігті

Діти, починаючи з чотирьох місяців, часто смокчуть палець. Причина криється в тому, що їх смоктальний рефлекс не повністю задоволений. Кардинальні зміни в житті дитини можуть спровокувати цю шкідливу звичку. Наприклад, емоції пов’язані з відвідуванням садка, неприємне почуття провини, коли батьки з’ясовують свої стосунки, почуття страху і образи за те, чого дитина не робив.

Часто маленькі діти смокчуть палець перед сном. Знаючи це, батьки можуть за годину чи дві до сну виключити активні ігри, зробити масаж, почитати казки, таким чином, заспокоївши її нервову систему. Діти після двох-трьох років пхають пальці в рот під час перегляду мультфільмів. Цього можна уникнути, якщо дивитися мультфільми разом з малюком, пояснюючи сюжет і вчинки героїв.

Звичка гризти нігті – головна ознака низької самооцінки, тривожності, переживань і нервового напруження.

Наслідки цієї звички чреваті для дітей тим, що:

  • дитина стає предметом глузування як у школі, так і на вулиці;
  • нігтьова пластина зростає неправильної форми;
  • в організм потрапляють глисти, яйця, інфекція, що скупчилася під нігтями;
  • розвиваються проблеми стоматологічного характеру.

Відучувати від цієї звички досить довго і нелегко. Можна задіяти психолога, щоб той допоміг розібратися в переживаннях дитини або самостійно з’ясувати, чому виникають стреси і тривоги. Необхідно займати дитину малюванням, ліпленням, вчити складати пазли, розвиваючи дрібну моторику і задіюючи при цьому пальці в руховий процес.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКУ

Всі шкідливі звички пов’язані з внутрішніми переживаннями дитини, стресами, нервовими напругами. Батьки, здатні вчасно помітити появи шкідливого заняття і допомогти дитині позбутися від виниклої проблеми, часто взмозі самостійно впоратися з негативноюповедінкою малюка. Ні в якому разі не можна застосовувати залякування, постійно акцентувати увагу на звичці і прикладати фізичну силу. Необхідно викорінювати причини, що спровокували появу шкідливих звичок. Якщо самостійно впоратися з проблемою з якихось причин не виходить, необхідно звернутися за допомогою до фахівців.

ПРИВЧАЄМО ДОШКІЛЬНЯТ ДО ЗДОРОВОГО СПОСОБУ ЖИТТЯ

Здоровий спосіб життя для дітей дошкільного віку визначається такими параметрами:

— дотримання режиму дня;
— належне оволодіння культурно-гігієнічними навичками;
— раціональне харчування та культура споживання їжі;
— дотримання рухового і повітряного режимів;
— режим активної діяльності та відпочинку;
— профілактичні заходи для збереження здоров΄я;
— духовний розвиток і гармонійні стосунки з довкіллям та із самим собою;
— душевний комфорт і психологічна рівновага.

Навчити дитину змалечку берегти своє здоров΄я — завдання батьків. Наш валеологічний порадник допоможе Вам виховати у дитини прагнення бути здоровим, дорожити здоров΄ям та цінувати його.

БАТЬКИ — ПРИКЛАД ДЛЯ ДІТЕЙ

  1. Будьте гарним прикладом для своїх дітей у ставленні до власного здоров΄я.
    2. Ведіть здоровий спосіб життя.
    3. Займайтесь фізичною культурою, виконуйте вранці вправи ранкової гімнастики. Виробляйте сталу звичку та потребу в цьому.
    4. Практикуйте вдома певну систему оздоровлення всіх членів родини, в тому числі й дитини.
    5. Налагодіть у сім΄ї активно-динамічний відпочинок.
    6. Організовуйте сімейні прогулянки на природу, щоб змалечку привити дітям бережливе ставлення до навколишнього середовища.
    7. Пам΄ятайте, що здоровий спосіб життя – це правильно організована діяльність, сприятливі умови побуту, активний відпочинок і здоровий мікроклімат у родині.
    8. Не паліть і не пийте спиртних напоїв у присутності дітей. Пам’ятайте! Діти схильні імітувати ваші дії в дитячому садку.
    9. Формуйте у дітей світоглядно-оздоровчу поведінку на основі реалізації принципів: пізнай себе, створи себе і допоможи собі сам.
    10.Впроваджуйте різноманітні форми роботи з валеологічного виховання, спрямовані на формування в дітей уявлень про правила безпечної поведінки під час ігор, про можливості людського організму, про користь рухової активності, здоровий спосіб життя.
    11.Застосовуйте вдома різні профілактично — корекційні вправи з олівцями, скакалками та іншими підручними предметами.
    12.Привчайте дітей щоденно піклуватися про своє здоров΄я:
    — виконувати різні фізичні вправи;
    — правильно харчуватись;
    — загартовуватись;
    — спілкуватися з друзями;
    — дотримуватися особистої гігієни;
    — дотримуватися режиму дня;
    — знаходити час для розваг на свіжому повітрі, дивитися цікаві телепередачі, користуватися бібліотекою і т. д.

ГІГІЄНА

  1. Дотримуйтесь завжди правил гігієни та привчайте до цього дитину.
  2. Не забувайте, що правила особистої гігієни пов΄язані з усіма видами діяльності і відпочинку дітей. Особиста гігієна – це піклування про чистоту тіла, одягу, взуття.
  3. Систематично контролюйте якість виконання культурно-гігієнічних завдань.
  4. Виконання дітьми культурно-гігієнічних навичок супроводжуйте відповідною мотивацією.
  5. Розвивайте у дітей вміння та навички догляду за тілом.
  6. Привчайте дитину правильно чистити зуби.
  7. Слідкуйте, щоб дитина мила руки перед прийманням їжі, після туалету, повернення з прогулянки, ігор із тваринами та завжди, коли руки брудні.
  8. Привчайте дітей мити ноги не тільки перед нічним сном, але й перед денним, особливо влітку.
  9. Регулярно зрізайте нігті на руках і ногах, тримайте їх у чистоті.

10.Зачісуйте волосся дитині її власним гребінцем. Мийте волосся не рідше ніж раз на тиждень.

11.Одягайте дитину в одяг, який пропускає повітря і вологу.

12.Косметичні засоби, які ви використовуєте з гігієнічною або лікувальною метою, повинні відповідати віку дитини.

ХАРЧУВАННЯ

  1. Пам΄ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров΄я людини, її довголіття, плідної праці.
    2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.
    3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.
    4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.
    5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з΄їдає із задоволенням.
    6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.
    7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.
    8. Пам΄ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.
    9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.
    10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.
    11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотніх процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.
    12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.
    13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

ЕМОЦІЙНИЙ КОМФОРТ

  1. Створюйте в сім΄ї комфортне середовище для дитини. Любіть її. Не забувайте про тілесний контакт із нею. Знаходьте радість у спілкуванні з нею.
    2. Дозвольте дитині бути собою, зі своїми вадами, вразливими місцями та чеснотами. Приймайте її такою, якою вона є. Підкреслюйте її сильні властивості.
    3. Адекватно реагуйте на негативні емоційні вияви дитини.
    4. Задовольняйте природну потребу дитини в емоційній безпеці.
    5. Вчіть дитину дотримуватись порядку, пояснюючи його важливість для збереження позитивних емоцій.
    6. Запобігайте виникненню депресивних станів.
    7. Формуйте в дітей відчуття власної досконалості (усвідомлення образу „я”, самооцінка, рівень домагань, особистісні очікування), потребу в постійному самовдосконаленні.
    8. Наповніть свою душу й серце любов΄ю до всіх і до всього. Передавайте це дітям. Більше всміхайтеся. Це запорука здорової сім΄ї, особистого здоров΄я – вашого й ваших дітей.
    9. Не робіть за дитину те, що вона у змозі зробити сама. Вона може і надалі використовувати вас як прислугу.
    10.Не читайте дитині нотацій і не кричіть на неї, інакше вона буде змушена захищатися, прикидатися глухою.
    11. Змиріться з тим, що дитина любить експериментувати. Так вона пізнає світ.
    12. Дитина вчиться на власному досвіді, тому не слід оберігати її від наслідків власних помилок.
    13. Заохочуйте допитливість дитини. Якщо ви спробуєте спекатися її, коли вона ставить відверті запитання, дитина шукатиме відповіді на стороні.
    14. Коли дитина з вами розмовляє, слухайте її уважно, із розумінням, не перебиваючи і не відвертаючись. Не дайте їй запідозрити, що вас мало цікавить те, що вона говорить.
    15. Не ставте занадто багато запитань і не встановлюйте безліч правил для дитини: вона не звертатиме на вас уваги.
    16. Нехай дитина дає волю своїм фантазіям. Жива уява – дарунок, властивий дитинству. Ніколи не придушуйте його!
    17. Поява дитини в родині може викликати кризу в житті старшої дитини. Ставтеся до дітей однаково. Старша дитина повинна знати, що ви любите її ні трохи не менше, ніж інших дітей.
    18. Гарний спосіб припинити сварку між дітьми – перемінити обстановку, відволікти їх.
    19. Не порівнюйте дитину з іншими дітьми, любіть її такою, якою вона є. Якщо ви хочете розвинути в дитини певні якості, ставтеся до неї так, ніби вони вже є.
    20. Кращий спосіб виховати відповідальність і впевненість у собі – надати дитині можливість самостійно приймати рішення.
    21. Не поправляйте дитину в присутності сторонніх. Якщо ви скажете їй усе спокійно, віч-на-віч, вона зверне набагато більше уваги на ваше зауваження.
    22. У стосунках із дитиною не покладайтеся на силу. Це озлобить її і привчить до того, що зважати слід лише на силу.
    23. Знайдіть будь-яку галузь реальних успіхів, підкреслено виділяйте таку діяльність, у якій дитина успішна, може самореалізуватися, самостверджуватися, переживати успіх і пов΄язані з ним позитивні емоції, знайти втрачену віру в себе.
    24. Проаналізуйте разом із дитиною (у вільній ненав΄язливій формі) можливі варіанти подолання тих, чи інших складних ситуацій повсякденного життя, які часто зустрічаються або можуть зустрітися дитині.
    25. Виховуючи дитину, не забувайте про її темперамент та особливості психічних проявів у зв΄язку з цим.

ЗАГАРТУВАННЯ

  1. Використовуйте природні засоби оздоровлення та загартовування.
  2. Загартовуйтесь разом з дитиною.
  3. Пам΄ятайте, що загартовування впливає на загальний стан здоров΄я та поведінку дітей, дає позитивний результат тоді, коли гартувальні процедури проводяться в певній послідовності, чітко дозовані й систематично повторюються.
  4. Не забувайте, що систематичне загартовування допомагає організму боротись із захворюванням, особливо із застудними.
  5. Домагайтеся розуміння дітьми настанови: усьому свій час. Привчайте дітей дотримуватись рухового й повітряного режимів, постійного часу сну та приймання їжі.
  6. Забезпечуйте щоденне перебування дітей на повітрі, відповідність їхнього одягу погоднім умовам.
  7. Здійснюйте загартовування сонячним промінням. Тривалість прийняття сонячних ванн від 3-4 хвилин до 15 хвилин.
  8. Проводьте водні процедури (обливання ніг та тіла, вологе обтирання рукавичкою або рушником).
  9. Не забувайте, що ходіння босоніж – це засіб загартовування організму та зміцнення здоров΄я.
  10. До ходіння босоніж дитину треба привчати із раннього віку. Починати улітку за температури повітря, не нижчої від 24 градусів.

11.Поєднуйте ходіння босоніж зі щоденними ваннами для ніг, поступово знижуючи температуру води.

12.Пам΄ятайте, що гарячий пісок і асфальт, гостре каміння та шлак, соснові шишки й голки діють на дитячий організм, як сильні подразники, а теплий пісок, м΄яка трава – заспокійливо

ПОРАДИ БАТЬКАМ

«ЛІКИ НАВКОЛО НАС»

АСТРАГАЛ

Китайська рослина, яку застосовують в медицині вже більше 1000 років. Одна з найкращих рослин для підтримки імунної системи. Особливо добре для профілактики застуди, бронхіальних інфекцій і задишки. При необхідності його можна безпечно застосовувати протягом тривалого часу; наприклад, його варто давати хворим на астму дітям, які взимку часто страждають від захворювань дихальних шляхів. Також астрагал зміцнює травну систему, повертає апетит і зупиняє пронос. Якщо у дитини лихоманка, астрагал давати не варто (хоча трав’яні суміші, в які він входить, використовувати можна).

Календула

Як ви добре знаєте, діти часто отримують синяки і подряпини. Дуже важливо на цей випадок мати вдома пляшку календули або календолову мазь. Ця рослина прекрасно знезаражує рани і допомагає їм швидше затягуватися. Промийте подряпину або невеликий поріз водою і милом, потім нанесіть календулу, краще мазь. З власного досвіду ми знаємо, якщо наносити календулу три рази в день, то ранки затягуються вдвічі швидше, ніж коли календула не використовується.

Ромашка

Протягом багатьох років ромашковим чаєм поїли дітей, щоб позбавити їх від розладу шлунка, неспокою і збудження. Ромашка надає природну протизапальну дію на травний тракт, що позбавляє від болю в животі і газів. Вона допомагає від болю в шлунку, нею часто лікують колики у новонароджених.

Ехінацея

Завдяки цій рослині дитина швидше одужає від застуди, і сам перебіг хвороби буде більш легким. Пам’ятайте, що більшість дитячих захворювань викликано вірусами, а на віруси антибіотики не діють тільки на бактеріальні інфекції. Проти вірусів та інших типів мікробів допомагають такі трави, як ехінацея. Вона не тільки вбиває мікробів, а й підтримує лейкоцити — «військо» імунної системи.

Фенхель

Здавна відомий засіб від колік. Допомагає позбутися від кишкових газів і спазмів. Від половини до повної чайної ложки теплого чаю з фенхеля відмінно допомагають немовлятам, які страждають від кольок, і дітям від газів. До того ж цей чай має приємний смак. Також він допомагає при захворюваннях дихальних шляхів.

Часник

Часник зміцнює імунну систему. Він вбиває бактерії, віруси і грибок і допомагає боротися з інфекційними захворюваннями пазух, горла і легенів. Тепле часникове масло — ефективний засіб проти бактеріальних вушних інфекцій. Також часник допомагає при інфекційних захворюваннях травного тракту. Він покращує кровообіг в тілі і нормалізує рівень холестерину. Якщо дитина не володіє чутливістю до часнику, давайте йому часник просто в якості їжі. Дітям старшого віку можна запропонувати часникові капсули.

Імбир

Це пряність, що володіє багатьма корисними властивостями. Вона допомагає при застуді і хворому горлі, особливо якщо дитина мерзне, тому що діє як зігріваючий і протизапальний. Одна з найкращих рослин для позбавлення від газів в кишечнику, від проносу, нудоти і розладів травлення. Дослідження показали, що вона допомагає при морській хворобі.

Жовтокорінь канадський

Впливає на слизові оболонки тіла. Застосовується при інфекційних захворюваннях пазух, дихальних шляхів і травного тракту. При захворюваннях слизових оболонок надає антибактеріальну дію і допомагає зменшити відділення слизу.

Лакриця

Китайські і західні травники включають лакрицю в безліч трав’яних сумішей і роблять це не даремно. Вона виключно корисна: пом’якшує дихальний і травний тракти і є однією з найкращих трав для лікування виразок. Вона зміцнює імунну систему і адреналінові залози (залози, які реагують на стрес). Вона солодка, і тому її використовують, щоб поліпшити смак дитячих чаїв і настоянок.

Пасифлора

Ми вважаємо за краще використовувати цю рослину, так як вона м’яко, але ефективно заспокоює нервову систему. Його можна використовувати як само по собі, так і в суміші.

Деревій звичайний

Всі батьки турбуються, коли їхня дитина страждає від лихоманки. Ця рослина має потогінну дію і сприяє потовиділенню, якщо у дитини жар. Теплий чай або настоянка допомагають в тих випадках, коли жар тримається довго.

Поради медсестри

Шановні, батьки!

Навчіться не помічати поганого апетиту дитини. Не реагуйте хворобливо на те, що дитина мало їсть і демонстративно відсуває тарілку. Не хоче їсти — спокійно і по-дружньому відпустіть її з-за столу, хай терпить до вечері. Врешті здоровий інстинкт візьме своє і їсти захочеться. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, якщо вона попростить їсти. Лагідно поясніть, що їсти треба у відведений для цього час. Вечерю у такому разі зробіть дещо раніше. На апетит впливає і зміна обстановки. Сміливо довіряйте здоровому інстинктові, закладеному самою природою. Давайте тільки ту кількість їжі, що її з’їдає дитина з задоволенням. Здорова дитина здебільшого споживає стільки, скільки потрібно для її організму. Своєчасно включайте в раціон дитини різноманітні страви, рекомендовані для її віку.

Дотримуйтесь режиму харчування. Пам’ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння користуватися ложкою, виделкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

Якщо дитина не хоче їсти…

Процес годування, прийому їжі дитиною для багатьох сімей — актуальна, болюча проблема, оскільки і для дітей, і для їхніх батьків це буває стресовою ситуацією, яка травмує психіку. Дехто свято вірить, що чим більше дитина з’їсть, тим здоровішою буде, що кожна ложка каші, навіть насильно «втрамбована», дасть користь, зміцнить здоров’я. Смак — одне з п’яти чуттів людини. Загострення смаку часто визначає психоемоційний розвиток людини та її органів чуттів. У жодному разі не використовуйте їжу як засіб покарання та примусу. Не силуйте дитину тим, що має давати їй задоволення. Пропонуйте дітям ігри на розвиток нюху, смаку.

Так, їм можна сказати: «Нехай ваші носики вгадають, що ви зараз їстемете». Або малюк сидить у кімнаті, а мати пропонує йому попросити свого помічника-носика відгадати, що сьогодні буде на обід, яка страва стоїть на столі в кухні і чекає на нього, або можна з дитиною підійти до дверей, що ведуть на кухню і запитати: «Яка це страва пахне, що тобі підказує твій ніс?» Зрозуміло, що, відгадавши, малюк буде дуже задоволений собою, своїм носиком, почуватиметься кмітливим, розумним.

Пригадаймо і своє дитинство. Скільки дорослих людей і досі не люблят, наприклад молоко, манну кашу тільки тому, що їх занадто перегодовували їми в дитинстві. Ми, дорослі інколи майже свідомо перетворюємо корисне на огидне.

Пам’ятаймо: прийом їжі — не тільки задоволення шлунка, а ще й естетична насолода. Цей процес можна супроводжувати приємною музикою. Обов’язково звертайте увагу дітей на сервірування столу. Привчайте отримувати від їжі естетичне задоволення, оскільки це може бути одним з чинників виникнення бажання з’їсти цю страву, посмакувати нею. Правчайте малюка мити руки та обличчя перед їдою. Сформованість гігієнічних навичок — один з показників якості життя людини, її культури,вихованості. Звертайте увагу на поставу дитини, правильне її дихання під час їжі.

Основні причини виникнення дитячих травм:

* неуважне поводження дітей з ріжучими та колючими предметами у побуті чи під час спрямованої діяльності;

* наслідок проявів агресії, власної чи з боку інших дітей;

* неправильне поводження зі свійськими тваринами;

* падіння на бите скло або розщеплене дерево (у таких випадках у рані може залишитися шматочок стороннього матеріалу: скла, дерева або каміння).

Найпоширенішими видами дитячих травм є забої, порізи, садна і подряпини.

Загальноприйнятими заходами першої долікарської допомоги при порізах і саднах є:

* промивання рани;

* зупинення кровотечі;

* накладення стерильної пов’язки (при кровотечі – тиснутої пов’язки);

* застосування антисептика.

Не називайте

пігулки цукерками

НАПЕВНО, КОЖЕН З НАС ХОЧ РАЗ СТИКАВСЯ З ТИМ,

ЯК ВАЖКО РОЗКРИТИ УПАКОВКУ ТОГО АБО ІНШОГО ЛІКАРСЬКОГО ПРЕПАРАТУ.

ВИРОБНИКИ РОБЛЯТЬ ЦЕ СВІДОМО 

ЩОБ ЛІКИ НЕ ЗУМІЛА ВІДКРИТИ ДИТИНА.

За статистикою, практично кожен другий випадок отруєння у дітей викликано застосуванням різних препаратів. Найчастіше діти з’їдають таблетки, залишені в шухлядах. Іноді дорослі самі дають малюкам препарати — для гри.

Тих, у кого є маленькі діти, лікарі-токсикологи просять запам’ятати наступні правила безпеки:

Після кожного вживання ліків перевіряйте, чи надійно ви їх закрили.

Не зберігайте медикаменти в кімнаті, де грають діти.

Не варто ставити коробку з аптечкою на шафи (її легко збити м’ячиком), тим більше залишати на столі, як зазвичай роблять бабусі і дідусі, щоб не забути прийняти препарат.

Виймайте з упаковки рівно стільки пігулок, скільки збираєтеся прийняти, а не на два-три прийому вперед.

Якщо дитина допитлива, не тримайте ліки в сумках, портфелях, гаманцях і скриньках.

Найкраще зберігати препарати в такому місці, щоб велика дитина не змогла побачити їх, а маленька — дотягнутися.

Не приймайте препарати при дітях, вони дуже люблять копіювати дорослих. Погравши в головний біль, малюк може опинитися в лікарні.

Якщо дитина захворіла, не дозволяйте їй самостійно приймати ліки.

При дітях ніколи не називайте ліки цукерками або льодяниками — у вашу відсутність малюк може згадати, що десь є «цукерки», і почне їх шукати.

 

ЗДОЛАТИ ЗАСТУДУ ДИТЯЧОМУ ОРГАНІЗМУ

ДОПОМОЖЕ МАСАЖ ГРУДНОЇ КЛІТИНИ,  ЯКИЙ

БЛАГОТВОРНО ВПЛИВАЄ НА СТАН БРОНХІВ І ЛЕГЕНІВ

Робіть його кожен день, краще вранці, відвівши на кожен елемент приблизно хвилину. Попросіть дитину встати, зігнутися під прямим кутом і спертися кистями рук або передпліччями на столик або на сидіння стільця.

Стоячи позаду, долонями обох рук погладжуйте шию, плечі, груди, верхню частину живота, спину і поперек дитини. Не забувайте чергувати рухи (поздовжні — знизу вгору — з поперечними — від хребта до боків)

і змінювати силу натиску. Він повинен бути  то дуже легким, то трохи більш інтенсивним, щоб після погладжування шкіра малюка порожевіла.

Зайдіть збоку і швидкими обертовими рухами за годинниковою стрілкою розтирайте шкіру над лопаткою і попереком з того боку, з якого стоїте. Потім змініть положення розітріть ті ж місця на іншій половині тіла.

Встаньте збоку, зігніть руки в ліктьових суглобах під прямим кутом і злегка розведіть пальці. З’єднайте долоні сокиркою і, виконуючи рубаючі рухи, нижніми краями кистей у швидкому ритмі пройдіться зверху і збоку по спині дитини в районі лопаток. Виконайте все з іншого боку.

Заходячи спочатку з однієї, а потім з іншої сторони, поплескуйте зверху, збоку по спині дитини двома складеними човником долонями. Масаж також позитивно впливає на циркуляцію крові, сон дитини, розслаблює м’язи і допомагає позбавитися від кольок.

Фрукти в дитячому харчуванні.

Необхідність вживання дитиною фруктів та ягід є незаперечним фактом. Однак кожен із різновидів цих соковитих плодів має особливий вплив на молодий організм. Тож як позначається на здоров’ї дитини вживання фруктів? Як і в якій кількості їх слід подавати на стіл?

Здорове збалансоване харчування неможливе без вживання свіжих фруктів та ягід. Вони є джерелом низки вітамінів, мінералів, особливо калію, вуглеводів (глюкози, фруктози, сахарози), що легко засвоюються, та харчових волокон.

Вітамін С відіграє важливу роль у процесах біологічного окис­лення, регенерації тканин, поліпшує засвоєння заліза, має проти­запальну дію, збільшує стійкість до інфекції, допомагає виведенню з організму сторонніх речовин і токсинів. Фолієва кислота, необхід­на для нормального кровотворення, бере участь у синтезі нуклеїнових кислот, амінокислот.В-каротин — пігмент, який надає фруктам жовто-оранжевого забарвлення, в організмі перетворюється на ві­тамін А. Вітамін А сприятливо впливає на зір, його дефіцит призво­дить до порушення бар`єрної функції шкіри та дихальних шляхів, що зменшує опір організму різноманітним інфекціям.

Мінеральні речовини, що містяться у фруктах та ягодах (калій, залізо, мідь), надзвичайно важливі для дитячого організму. Дефіцит калію насамперед впливає на серцеву та скелетну мускулатуру, залі­за та міді — викликає анемію.

Фрукти та ягоди є прекрасним джерелом харчових воло­кон (клітковини, пектинів, камеді та ін.), які позитивно впливають на роботу органів травлення, активізують розвиток корисної мікро­флори, сприяють видаленню з організму токсичних речовин, стиму­люють роботу товстої кишки.

Завдяки своїм специфічним властивостям позитивно вплива­ють на здоров`я дітей і деякі природні сполуки: органічні кислоти, ефірні масла, дубильні речовини тощо.

ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННІ.

При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається – його слід розрізати.

Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пониження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровоточу в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок – клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та відновити у ній кровообіг – теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 С до 40 С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

Після теплової ванни ( або іншого зігрівання ) пошкодженні ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов’язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це істотно ускладнює подальше оброблення.

Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з’являються мікротравми, що створює сприятливі умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі – для гнійних уражень м’яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обмороженнях ІІ,ІІІ,ІV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температури, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскільки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м’яких тканин. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ОБМОРОЖЕНЬ у холодну пору року:

  • носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом та одягом;
  • закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс);
  • пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму;
  • дозувати тривалість прогулянок

ОБЕРЕЖНО! ВОГОНЬ!

Щоб не допустити пожежі необхідно виконувати наступні правила пожежної безпеки:

— зберігати сірники в місцях, недоступних дітям;

— не дозволяти дітям розводити багаття;

— не дозволяти самостійно вмикати електронагрівальні прилади;

— не дозволяти користуватися газовими приладами;

— не допускати перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих;

— не залишати малолітніх дітей без нагляду;

— не вмикати електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем;

— не нагрівати лаки та фарби на відкритому вогні;

— не заставляти шляхи евакуації (лоджії, балкони, коридори);

— не зберігати на балконах легкозаймисті речовини (бензин, мастила, ацетон);

— не сушити речі над газовою плитою;

— не користуватися саморобними ялинковими гірляндами;

— не влаштовувати піротехнічні заходи з балкону та поряд з будівлею;

Шановні батьки! Ставтеся негативно до дитячих ігор з вогнем!

Роз’яснюйте, що їхні пустощі з вогнем можуть спричинити пожежу, загибель у вогні майна, та людей!

Шановні батьки!

Своїм прикладом навчайте дітей суворому виконанню протипожежних вимог.

Пам’ятайте, що приклад старших є для дітей кращим методом виховання.

При виникненні пожежі негайно викликайте пожежну охорону за телефоном «101».

«УРОКИ БЕЗПЕКИ»

Батьківський клуб

«Отруєння ліками та лікарськими засобами»

Діти з великою цікавістю ставляться до ліків та лікарських засобів: по-перше, вони вважають їх корисними, бо вони допомагають їм видужувати; по-друге зараз сучасні препарати часто виготовляють у привабливій формі і приємні на смак ( деякі нагадують за смаком і ароматом цукерки). Тому й потрібно тримати аптечку далі від поля зору та досяжності дитини. Якщо ж біда сталася, то перша допомога повинна бути надана якісно і вчасно. Слід зауважити, що ліки — це також до деякої міри хімічні речовини. А тому й на них розповсюджується градація першої допомоги.

Якщо дитина проковтнула кілька пігулок аспірину, антибіотиків, засобів від кашлю та головного болю, а також снодійний препарат, необхідно виконати наступні заходи:

— відпоїти водою, чаєм чи соками;

— викликати блювоту;

— дати кілька розтовчених та змішаних з водою пігулок активованого вугілля.

При потраплянні в організм дитини вітамінних препаратів можна обмежитись відпоюванням та викликом блювання, а валеріани — тільки прийомом великої кількості рідини.

Якщо дитина отруїлася нашатирем чи йодом, необхідно її відпоювати, але не доводити до блювання, бо при повторному проході цих субстанцій через стравохід можуть виникнути опіки слизової оболонки.

Після надання першої допомоги дитину необхідно транспортування до лікарні. У деяких випадках при умові нормального самопочуття і отримання професійної консультації госпіталізація необов’язкова.

Дорогою до дитячого садка і не тільки…

Дорогою до дитячого садка можна зробити безліч корисних речей. Особливо якщо вийти дещо раніше і йти трохи довше.

Можна поговорити, яким буде день і куди біжить той рудий собачка, можна вивчити вірш або пограти в скоромовки, можна постукати по крижинках або подивитися чи не набубнявилися чагарники на знайомому чагарнику… А можна легко і невимушено проводити маленькі, але дуже потрібні бесіди за правилами безпеки.

Що необхідно знати дитині-мандрівникові:

— свою адресу;

— домашній номер телефону;

— номери телефонів мами і тата;

— як переходити дорогу;

— як покликати на допомогу;

Чому не можна:

— сідати у машину без батьків;

— ходити з незнайомою людиною;

— брати у незнайомців ласощі;

— ходити безлюдною дорогою, навіть якщо це ближче, ніж в обхід.

Чим небезпечні:

— каналізаційні люки;

— залізні огорожі;

— будівництва;

— темні вулиці;

— вода під льодом.

Як поводитися:

— під час зустрічі з тваринами;

— якщо ти загубився;

— до кого можна і до кого не можна звернутися (не до будь-якого перехожого!)

Небезпечна природа

Для міської дитини виїзд у ліс — і свято, і дивовижна невідомість. Але такий похід приховує у собі не тільки низку цікавих відкриттів, але і безліч несподіваних небезпек. І не важливо, що йдете ви в ліс, де не були помічені хижі тварини і змії. Неприємні несподіванки можуть підстерігати малюка навіть у лісопарку.

Наприклад:

Гілки. Виравшись із приміщення на простір, малюк біжить уперед, не розбираючи дороги, і може наткнутися на гілки, що стирчать на всі боки. Якщо ви тільки раз попередите його про це — обов’язково забуде і, в кращому разі, подряпаться, а про гірше і говорити не хочеться.

Ями. Самі по собі безпечні, якщо бігти не дивлячись під ноги, можна впрасти та боляче забитися. Попередьте дитину, що бігати в лісі не можна. Краще пробігтися на відкритій галявині.

Неїстівні гриби і ягоди. Усе, що може знайти дитина в лісі, — неїстивне. Навіть якщо не зичайна суниця. Перш ніж малюк покладе її до рота — дорослому необхідно підтвердити походження цієї ягоди, та і обполоснути її водою не буде зайвим. Майте на увазі, що суницею діти можуть називати будь-які ягоди, зокрема вовчі. Тому не варто їм вірити на слово. Чесно попередьте малюка, що в лісі зустрічається багато отруйних рослин, ягід і грибів, і тому, якими б красивими не були мухомор і обсипаний фіолетовими ягодами кущ, рвати і куштувати що-небудь суворо заборонено.

Пам’ятайте і про власну безпеку та приклад, який ви подаєте дітям: якщо сумніваєтеся в якомусь грибі або ягоді — сміливо викидайте їх з кошика.

Геніальною є банальна істина: здоров’я дорожче.

Організація цікавого і корисного дозвілля в лісі

Плануючи прогулянку до лісу, батьки мають заздалегідь потурбуватися не лише про відпочинок, а й про корисні та цікаві враження для дитини.

Потрапивши в ліс, влаштуйте «тихе» полювання. Завдань для пошукової діяльності дітей у лісі можна вигадати дуже багато, зокрема:

— знайти шишки, жолуді, горішки і викласти чи виготовити з них будь-які фігурки;

— відшукати гілочки, корінці цікавої форми, які можуть стати основою для художнього виробу;

— зібрати шматочки кори різних дерев;

— зібрати для гербарію квіти, листя дерев, кущів тощо.

Та, пропонуючи такі завдання, слід застерегти малечу від неприємностей: трава може вколоти або порізати.

А ще слід пам’ятати, що в лісі є отруйні рослини. Будьте уважними!

Зібрані плоди дерев та інші знахідки варто розкласти у прозорі баночки чи коробочки з наклеєним малюнком дерева, квітки чи листя. Ці природні матеріали надалі можна використовувати для художньої праці.

Прогулянка лісом має бути насичена радісними враженнями сприйняття різноманітних яскравих об’ єктів і явищ світу тварин, рослин, неживої природи, практичним експериментуванням з ними. Учіть дітей розрізняти дерева, кущі, трави, упізнавати і називати тварин, птахів за яскравими ознаками зовнішнього вигляду, характером пересувань (білка стрибає, птах літає), звуками, які вони видають (дятел стукотить, зозуля кукує).

Під час відпочинку послухайте разом з дитиною звуки лісу: стукіт дятла, шурхіт трави, листя, тріск гілок, пташиний спів, свист вітру тощо. Нехай дитина походить між деревами й обере те, яке їй найбільше до вподоби, підійде до нього, погладить кору, притулиться, розповість про свої відчуття.

При такому єднанні дитини з природою важливо забезпечити їй опору на чуттєве пізнання, сприяти накопиченню позитивного досвіду спілкування з природою, зародженню інтересу, радості від цього процесу.

Корисним для дитини будуть завдання, які поповнять її тактильний та чуттєвий досвід, відчуття: обійняти берізку, сосну, ялинку і відчути, яка кора на дотик? Як пахне листя чи хвоя?

Таке живе спілкування з природою гармонізує самопочуття та емоційний стан дитини.

Якщо ви плануєте бути в лісовій зоні декілька днів, можна використати такий варіант розваг, як пошук скарбів. Заховайте в кущах, на дереві чи під камінням «скарб», роздайте дітям мапи, де позначено його місце знаходження, і вирушайте на пошуки.

Захопливою може бути гра в слідопитів. Розпізнавання слідів — справа не лише цікава, а й корисна. Адже при цьому розвивається спостережливість, мислення, уява. Якої величини слід? Кому він належить: людині, тварині, птахові, комасі, чи ще комусь?

Ці запитання обов’язково зацікавлять дитину. Не сумнівайтесь, її відповіді будуть різними, навіть фантастичними.

Насамкінець — декілька слушних порад:

— завжди надавайте дитині можливість самостійно відшукувати відповідь — це вчитиме її міркувати, намагатися самостійно розв’язувати проблеми;

— заохочуйте допитливість дитини;

— відповідайте на всі дитячі запитання точно і доступно;

— хваліть дитину за цікаве запитання, за прагнення до пізнання;

— не смійтеся над елементарними чи абсурдними запитаннями: кожна дитина має право не знати або помилятися;

— учіть дитину не лише ставити запитання, а й намагатися самостійно знаходити відповіді на нього.

Безпека дітей в інтернеті: поради батькам

Сьогодні рівень ІКТ-компетенції старших дошкільників часто є таким, що дає їм змогу досить вільно користуватися інтернетом. Батькам слід пам`ятати, що для дітей наслідки безконтрольного спілкування з інтернетом можуть бути дуже невтішними. Тому слід подбати про і те, щоб зробити інтернет-життя дитини менш ризикованим.

Набагато ліпше, якщо дитина дізнається правила безпечної поведінки в інтернеті від батьків, а не зі свого сумного життєвого досвіду. Тож поясніть дітям кілька простих правил роботи в інтернеті:• не можна залишати в публічному доступі власну контактну інформацію або відправляти її незнайомцям по­штою, спілкуючись у соціальній мережі або в чаті, — зловмисник може вистежити людину за її адресою або номером телефону;• не можна погоджуватися на вмов­ляння незнайомих людей про особисту зустріч. Подібні пропозиції ліпше ігнорувати, а спілкування з дуже наполегливою людиною — припинити;

Не слід переходити за посиланнями в повідомленнях від невідомих адресатів з надмірно привабливими пропозиціями. Найчастіше повідомлення розсилають шахраї або зловмисники для того, щоб заманити користувача на шкідливу веб-сторінку і заразити його комп`ютер вірусом. Спілкуватися і поводитися в інтернеті дитина має так само обережно, як і в реальному житті, щоб убезпечити себе від негативного впливу та неприємностей.

Комп`ютерні програми для безпеки дітей в інтернеті

Нині існує багато спеціальних комп’ю­терних програм для контролю за дітьми в інтернеті.

Завдяки їм можна:

  • фільтрувати небажаний веб-контент— ресурси еротичного, екстремістського змісту і ресурси, що пропагують насильство;
  • користуватися функцією «безпечно­гопошуку», яку містять більшість популярних пошукових систем:• блокувати доступ дитини до конкретних веб-сайтів;•блокувати доступ дитини до груп для дорослих у соціальних мережах;• відстежувати листування дитини в соціальних мережах і ІМ-чатах службах миттєвих повідомлень ( Instant Messaging Service,IMS) і обмежувати спілкування з підозрілими кореспондентами;•установити заборону на пересилання будь-яких персональних даних в соціальних мережах і ІМ-чатах,• блокувати фітингові й порносайти, на які часто ведуть посилання в повідомленнях спамерів.

Для того щоб відстежувати інтернет-життя дітей, потрібно встановити на комп`ютері спеціальний додаток, що зберігатиме історію їхнього листування й відвідування сайтів у інтернеті.

ПАМ’ЯТКА.
ПЕРША ДОЛІКАРСЬКА ДОПОМОГА ПРИ ОБМОРОЖЕННІ.

При підозрі на обмороження потерпілого необхідно доставити у тепле, опалюване приміщення. Обережно зняти мокрий одяг і взуття. Якщо взуття не знімається – його слід розрізати.

Важливо не допустити швидкого зігрівання пошкоджених ділянок тіла. Пониження температури у тканинах супроводжується порушенням кровопостачання через різке уповільнення кровоточу в капілярах. Відновлювати життєдіяльність клітин без поновлення кровотоку є небезпечним через те, що обмін речовин у клітині повністю відновлюється, проте не постачається кисень і не виводяться продукти метаболізму. Як наслідок – клітина гине через відсутність кисню і накопичення продуктів обміну, що спричинює появу некрозу тканин навіть при легких ступенях обмороження.

Найбільш ефективний і безпечний спосіб зігріти обморожену ділянку та відновити у ній кровообіг – теплові ванни. Обморожену ділянку тіла занурюють у теплу воду. Упродовж 20-30 хвилин температуру води поступово підвищують від 20 С до 40 С, доки обморожена ділянка не порожевіє та не потепліє.

Після теплової ванни ( або іншого зігрівання ) пошкодженні ділянки тіла необхідно ретельно висушити. На обморожену поверхню накласти септичну теплоізолювальну пов’язку. Не можна змащувати пошкоджені ділянки жиром чи мазями, оскільки це істотно ускладнює подальше оброблення.

Обморожені ділянки тіла не можна розтирати снігом, що такі заходи лише посилюють охолодження, а на шкірі з’являються мікротравми, що створює сприятливі умови для розвитку інфекційного процесу, а надалі – для гнійних уражень м’яких тканин. Легкий масаж і розтирання можливі при І ступені обмороження. При обмороженнях ІІ,ІІІ,ІV ступенів це може призвести до травм судин, що збільшує небезпеку їх тромбозу і глибинного пошкодження тканин.

Велике значення при наданні першої долікарської допомоги мають заходи щодо загального зігрівання потерпілого, зокрема пиття теплих напоїв (чай, молоко). Зазвичай при обмороженнях І ступеня таких процедур достатньо. Якщо колір і чутливість шкіри відновлюються, потерпілий не відчуває болю, то подальше лікування йому не потрібне.

Якщо зберігається блідість обмороженої ділянки, місцеве пониження температури, анестезія чи біль, необхідно терміново доставити потерпілого до лікарні, оскільки такі симптоми вказують на глибоке обмороження м’яких тканин. Якщо перша допомога не була надана до прибуття санітарного транспорту, її необхідно надати під час транспортування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ПРОФІЛАКТИКИ ОБМОРОЖЕНЬ у холодну пору року:

  • носити головний убір і одяг з шерсті чи хутра, які залишають повітряний прошарок між тілом та одягом;
  • закривати частини тіла, які найчастіше травмуються при обмороженні (пальці рук і ніг, вуха, ніс);
  • пити більше теплих напоїв, що поліпшує терморегуляцію організму;
  • дозувати тривалість прогулянок.

Діти і телевізор

Чарівність екрану.

Під час перегляду телевізора діти, залишаючись в звичній для них обстановці (на відміну від перегляду мультфільмів в кінотеатрі), мають можливість спостерігати за вигаданими або реальними подіями чужого життя, розвитком відносин, бійками і гонитвою…Візуальне зображення дозволяє відмовитися від реальності, забути про невиконані уроки або приміряти на себе образ героя. Але, як не дивно, в телевізорі дітей привертає не тільки картинка. На підставі ряду проведених експериментів шотландські учені зробили висновок, що діти молодшого шкільного віку (6-8 років) з великим ентузіазмом готові дивитися на екран без зображення.

Відчуйте різницю.

Граючи і спілкуючись з однолітками, дитина активно пізнає світ: фантазує, вчиться підтримувати бесіду, рухається. «Взаємодія» з телевізором розвиває в малюку пасивність. Швидка зміна кадрів негативно впливає на дитячий мозок, велика кількість інформації стомлює дитину, а живе спілкування замінюється його сурогатом — нескінченною рекламою і вульгарними шоу.Якщо при кожній нагоді батьки залишають дитину «на телевізор», щоб спокійно зайнятися своїми справами, малюк може з часом «підсісти» на цю розвагу і впасти в серйозну залежність від блакитного екрану. Перегляд бойовиків і ужастиків може породжувати в дитині агресію, особливо якщо вона ще не здатна відрізняти вигадку від реальності.

Вік і особливості сприйняття.

До піврічного віку діти звертають на працюючий телевізор не так багато уваги. Монотонні звуки заколисують їх; іноді вони реагують на знайому заставку.

У віці від шести до вісімнадцяти місяців дитячу увагу притягають рухомі різнокольорові картинки, що мелькають на екрані. Більшість лікарів не рекомендують проглядати телевізор дітям до двох або навіть трьох років. Але якщо вже ви вирішили не захищати малюка від телебачення, пропонуйте йому тільки короткі мультики або спеціальні програми, призначені для дітвори цього віку.

Дітям від півтора до трьох років важко висловити емоції, що переповнюють їх при перегляду мультфільмів. Потрібно давати їм необхідні пояснення, наприклад: «Це ведмедик, ми бачили такого в зоопарку, пам`ятаєш? Він любить мед і малину. Ти теж їв малину у бабусі на дачі. А це їжачок, його друг».У віці трьох-чотирьох років малюк починає усвідомлювати різницю між вигаданим і реальним світом. Він приміряє на себе різні ролі — казкового принца, попелюшки, злого вовка або людини-павука. Батькам важливо простежити за тим, щоб дитина не пішла в екранний світ «з головою». Потрібно допомогти малюкові перемкнути його уяву і творчу енергію на реальний світ: грати у футбол, збирати разом конструктор або шити наряди для ляльок.

Батькам на замітку:

— домовтеся з дитиною про «квоту» на перегляд телевізора. Важливо, щоб він дотримувався затвердженого розкладу;

— якщо ви вважаєте, що вибір дитиною тієї або іншої передачі не зовсім вдалий, поясніть свою позицію;

— дитяча — не місце для телевізора: таке доступне задоволення складе серйозну конкуренцію читанню і розвиваючим іграм;

— не використовуйте телевізор як «фон» — діти швидко переймають у батьків цю шкідливу звичку;

— поясніть малюкові, що таке реклама. Навчіть його не приймати на віру все, про що віщають з екрану.

Це корисно знати:

Якщо дитина…

Порізалась. Промийте ушкоджене місце ватою, змоченою перекисом водню. Краї рани обробіть йодом чи зеленкою, накладіть пов’язку. Коли рана глибока, і ви не можете зупинити кровотечу, зверніться до лікаря..

Вдарилася головою. Покладіть її в ліжко й робіть компреси з холодної води на забите місце, міняючи їх у міру нагрівання. Нудота і запаморочення — ознаки струсу мозку. Негайно викличте швидку допомогу.

Проковтнула ліки. Спробуйте якомога швидше викликати в неї блювоту. Обгорніть палець бинтом, відкрийте рот і злегка натисніть на корінь язика. До приїзду лікарів визначте, скільки і які ліки проковтнула  дитина. Слабкість, сонливість або надмірне збудження — ознаки отруєння.

Випила оцет. Примусьте її до прибуття лікаря випити якомога більше води з білками курячих яєць або просто чистої води.

Ошпарилася. Змажте натуральним медом чи покладіть на уражене місце натерту картоплину, поміняйте двічі-тричі, а потім накрийте опік капустяним листком. Пухирці не проколюйте. Якщо опік має більшу площу, ніж долоня дитини, терміново зверніться до лікаря. До його приїзду нічим не змащуйте й не присипайте шкіру, просто накрийте ошпарене місце стерильним бинтом.

Впала з висоти. Переконайтесь у тому, що в дитини, яка впала з висоти, немає зовнішньої кровотечі. Якщо в тілі малюка стирчить палка, уламок скла або заліза, не витягуйте його самі. Кровотеча може посилитися, від чого стан погіршиться.

Якщо рана відкрита і кровотеча сильна, її можна на 15 хвилин зупинити, використавши джгут. Ушкоджену частину тіла, по можливості, необхідно підняти вище від рівня грудей потерпілого. Навіть якщо відсутні ознаки зовнішньої кровотечі, при падінні з висоти можлива внутрішня кровотеча і ушкодження внутрішніх органів Необхідна негайна допомога лікаря.

Дитину, яка впала з висоти, доставляють у лікарню в горизонтальному положенні, повернувши голову вбік, щоб не запав язик.

Поради щодо небезпек

внаслідок гри зі сторонніми предметами:

Потрапив у вухо сторонній предмет. У жодному разі не намагайтеся впоратися з ним самостійно, без допомоги лікаря. Ви ризикуєте пошкодити барабанну перетинку.

Потрапив у ніздрі сторонній предмет. Притисніть носовичком вільну ніздрю, примусьте дитину якомога сильніше подути носом. Це допомагає, якщо горошина, намистина тощо застрягли неглибоко. В іншому разі слід звернутися до лікаря. Невмілими способами допомогти ви лише погіршите стан. Дитина має дихати ротом — це полегшить завдання лікарю.

Якщо ж малюк вдихнув дрібний предмет і не може відкашлятися, покладіть його собі на коліна обличчям донизу й поплескайте по спині. У такому положенні найлегше виштовхнути сторонній предмет із дихальних шляхів. Якщо це не допомагає, терміново зверніться до лікаря.

Якщо сторонній предмет (комаха, смітинка) потрапив у око, подразнюючи слизову оболонку, викликає біль, витікання сліз, хворобливу реакцію на світло. Його виймають шляхом промивання ока теплою водою, чи вологою чистою тканиною (у напрямку до перенісся). Інколи смітинку можуть вимити власні сльози потерпілого. Для цього чистими пальцями відтягніть віко і тримайте в такому положення 10-15 сек., сльози, які з’являться, вимиють смітинку.

Якщо у око потрапив уламок скла, дрібний камінець, шматочок дерева – негайно звертайтеся до лікаря! Ніколи не можна терти око — цим ще більше його травмуєте.

При високій температурі (>39 С) у дитини можливі судоми. Щоб понизити температуру, протріть дитині лоба та долоні розчином оцту, дайте дитині потри­мати у долонях маленькі пляшечки, наповнені прохолодною водою. Викличте лікаря. Ліки давайте лише за призначенням лікаря. Але пам’ятайте: нові ліки можуть викликати алергію або токсикоз. Першу порцію нових ліків давайте в половинній дозі.

 

Основні правила безпеки на дорозі

  1. Правила безпеки при переході вулиці:

— переходьте проїжджу частину по переходах – підземних,надземних або наземних – це не створить аварійну ситуацію на дорозі;

— подивіться ліворуч, а дійшовши до середини дороги – праворуч, коли йдете по наземному переході;

— переходьте дорогу тільки на зелене світло світлофора біля знаку «Пішохідний перехід» або по дорожній розмітці «зебра»;

— обходьте після висадки автобус і тролейбус позаду, а трамвай попереду;

— обов’язково керуйтесь сигналами регулювальника, навіть якщо вони суперечать сигналам світлофора, дорожнім знакам і розмітці на дорозі.

  1. Правила поведінки пасажира в транспорті:

— посадка та висадка здійснюється не на проїжджій частині, а у спеціально відведених місцях або біля бордюру і лише після повної зупинки транспорту;

— посадка та висадка здійснюється не з боку руху транспорту;

— не відволікайте під час руху водія;

— не чіпайте ручку дверей, не грайтеся з гострими предметами в салоні;

— не висовуйте руки або голову у вікна;

— користуйтеся пасками безпеки.

  1. Самозахист від ДТП:

— виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

— не переходьте дорогу на червоне світло незалежно від наявності на ній автомобіля;

— не вибігайте на проїжджу частину з тротуару – можна лише спокійно зійти, попередньо оцінивши ситуацію;

— ходіть лише тротуарами, а за їх відсутності по узбіччю, повернувшись обличчям до транспорту, що рухається, — тоді не тільки водій бачитиме пішохода, а й пішохід – водія;

— навчіться розраховувати, коли до авто далеко, а коли — близько, адже відстань до автомобіля залежить від швидкості, з якою той рухається;

— пам’ятайте , навіть при швидкості 60км\год гальмовий шлях авто буде довшим на 15 метрів;

  1. Безпека руху велосипедиста:

— виконуйте правила дорожнього руху та дорожньої дисципліни;

— їздіть на велосипеді по дорогах з дозволеного віку -з 14 років;

— обладнайте велосипед обов’язковими світловідбивачами — спереду білого кольору, з боків – оранжевого, ззаду – червоного.

— не рухайтеся по проїжджій частині, коли поряд є велосипедна доріжка;

— не рухайтеся по тротуарах і пішохідних доріжках (це дозволено дітям на дитячих велосипедах під наглядом дорослих );

— не тримайтеся за інший транспортний засіб під час руху;

— не буксируйте велосипед;

— не їздіть на велосипеді кинувши кермо та знявши ноги з педалей;

— не керуйте велосипедом із несправним гальмом і звуковим сигналом, а також без освітлення у темну пору доби та в умовах недостатньої видимості;

Пам’ятайте: нерідко сам велосипедист є джерелом напруженості та ДТП на дорозі.